Мы делаем здоровый бизнес

Контакты  тел. 0038 (067) 5518335 vipsikora@gmail.com, Мой статус  Skype: ( vipsikora чат добавить)  Все контакты здесь 

Поиск на сайте
.

Здоровье и материальное благополучие — это базовые ценности человека,
которые могут быть объектами управления.

официально о здоровье- законы Украины

Компания Vision International People Group всегда придерживается таких критериев, как официальность и легальность.


Посмотрим, как регулируется деятельность компаний, которые производят продукцию такого типа, могут ли врачи запретить или использовать такую продукцию. Какая мера ответствености наступает при нарушениях законодательства.

 
Законы Украины.


ЗАКОН УКРАИНЫ О защите прав потребителей Закон введен в действие с 1 октября 1991 года Постановлением Верховной Рады Украинской ССР от 12 мая 1991 года N 1024-XII (подробнее на 
сайте компании, )

КАБИНЕТ МИНИСТРОВ УКРАИНЫ ПОСТАНОВЛЕНИЕ от 19 марта в 1994 г. N 172 Киев О реализации отдельных положений Закона Украины "О защите прав потребителей" (подробнее на 
сайте компании )

З А К О Н  У К Р А Ї Н И     Основи законодавства України про охорону здоров'я (подробнее на сайте Верховной Рады)

Конституція України  

Стаття 49.

Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Стаття 50.

Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
 

Очень часто задают вопрос: "Может ли врач рекомендовать БАДы в целях профилактики или восстановительного лечения"

Посмотрим законодательную базу и внимательно изучим документы.


"Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 року

Відповідь на Ваш запит може дати детальний розгляд Закону України "Основи законодавства Україн и про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 р., бо саме цей документ визначає правові, організаційні , економічні та соціальні заходи охорони здоров'я в Україні .

Ст.З Закону дає визначення понять "охорона здоров'я" та "здоров'я":

"здоров'я" — стан повного фізичного, душевного i соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб i фізичних дефектів;

"охорона здоров'я" — система заходов, спрямованих на забезпечення збереження i розвитку фізіолоічних i психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.

Лікувально-профілактична допомога в Україні надається лікарями або особами, які мають на це спеціальний дозвіл (ліц ензію). Кожен лікар має право на вільний вибір апробованих форм, методов i засобів діяльності (ст. 77 Закону) i при цьому може застосовувати методи профілактики, діагностики i лікування та лікарські засоби, які дозволені МОЗ України (ст.44 Закону).

Таким чином, якщо лікар під час консультації рекомендує пацієнту (хворому) з метою профілактики або лікування захворювання вживати засоби, які дозволені МОЗ до використання на території України, він має на це повне право. Це у повному обсязі відноситься i до спеціальних харчових продуктів, у тому числі до біологічно активних харчових добавок.

Більше того, ст.78 Закону зобов'язу є медичних працівників сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, поширювати науковій медичні знання серед населення, пропагувати, в тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя. Форми поширення наукових та медичних знань серед населения не обмежені законодавством. Лікар може однаково вільно ознайомити громадянина як i з останніми науковими виданнями зобласті нейрохірургії, так і з каталогом будьякої фірми, яка пропонує дозволені МОЗ України спеціальні харчові продукти (це поширення знань у галузі гігієни харчування), а за бажанням й продати їх. Але це не повинно мати ознаки систематичності, тому що може бути кваліфіковано як здійснення підприємницької діяльності. Адже Закон України від 7 лютого 1991 року "Про підприємництво" визнає підприємницькою діяльність з виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку (доходу). Така діяльність (в т.ч. заняття торгівлею) здійснюється відповідно до чинного законодавства. Проте слід зазначити, що ст. 19 Закону України "Про основи законодавства України про охорону здоров'я" вказує на те, що держава сприяє розвитку торгівлі ліків, протезних і гігієнічних засобів та інших виробів, необхідних для охорони здоров'я.

"На территории Украины БАДы относят к категории специальных , которые имеют лечебную, диетическую и лечебно-профилактическую направленность..." (Постанова Кабінету Міністрів України від 30 липня 1998 р.).

********************************************************************

Витяг із Постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1998 р. №1187

ПОРЯДОК

віднесення харчових продуктів до категорії спеціальних

1.  Дія цього Порядку поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, що займаються виробництвом і реалізацією спеціальних харчових продуктів.

2.  Роботи, пов'язані з віднесенням харчових продуктів до категорії спеціальних, виконуються державними закладами (установами) охорони здоров'я, які визначаються головним державним санітарним лікарем України.

3.  Згідно із статтею 1 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" до харчових продуктів категорії спеціальних належать такі продукти, які мають лікувальні, дієтичні, лікувально-профілактичні та біологічно активні харчові добавки, продукти дитячого харчування та харчування для спортсменів.

Продукти дитячого харчування призначені для дітей віком від народження до 14 років та відповідають фізіологічним особливостям дитячого організму.

Продукти харчування для спортсменів — продукти харчування та біологічно активні добавки до їжі, що використовуються спортсменами в період підготовки, змагань чи відновлення сил і не можуть бути віднесені до фармакологічних засобів корекції працездатності.

4. Для проведення робіт з віднесення харчового продукту до категорії спеціальних харчових продуктів виробник чи постачальник (далі — замовник робіт) звертається до головного державного санітарного лікаря України або уповноваженої ним особи з відповідною заявою, до якої додаються:

а) копії таких документів:

для оцінки якості та безпеки продукції вітчизняного виробництва - нормативна документація на відповідний продукт, технологічна інструкція з рецептурами, інформація про спеціальні властивості продукту з рекомендаціями виробника щодо його споживання; для оцінки якості та безпеки продукції іноземного виробництва - сертифікат виробника відповідного продукту (або документ, що засвідчує його якість та безпеку); документ органу охорони здоров'я країни-виробника (чи іншої уповноваженої на це установи), що свідчить про безпеку продукту для здоров'я людини;

б) інформація про спеціальні властивості, призначення продукту та результати клінічних досліджень (якщо вони проводилися); рекомендації щодо споживання.

Всі документи засвідчуються підписом керівника замовника робіт та печаткою.

 З А К О Н  У К Р А Ї Н И        Основи законодавства України про охорону здоров'я  



ст.44.
  ст.77  ст.78                        
Официальный сайт Верховной Рады 


( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 4, ст.19 )  { Вводиться в дію Постановою ВР    N 2802-XII ( 2802-12 ) від 19.11.92, ВВР, 1993, N 4, ст.20 }  { Із змінами, внесеними згідно з Декретом    N 23-92 від 31.12.92, ВВР, 1993, N 11, ст. 93 
 

     Кожна людина має природне невід'ємне  і  непорушне  право  на охорону  здоров'я. 

Суспільство  і  держава  відповідальні   перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і  збереження генофонду  народу  України,  забезпечують  пріоритетність  охорони здоров'я в діяльності держави,  поліпшення умов  праці,  навчання, побуту і відпочинку населення,  розв'язання  екологічних  проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового  способу життя.

 

     Основи законодавства України про охорону здоров'я  визначають правові, організаційні, економічні  та  соціальні  засади  охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій  галузі  з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних  сил, високої працездатності і довголітнього активного  життя  громадян, усунення  факторів,  що  шкідливо  впливають  на   їх    здоров'я, попередження  і  зниження    захворюваності,    інвалідності    та смертності, поліпшення спадковості.

Р о з д і л  I 

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про охорону здоров'я

     Законодавство  України  про  охорону  здоров'я  базується  на Конституції  України  (  254к/96-ВР ) і складається з цих Основ та інших   прийнятих   відповідно  до  них  актів  законодавства,  що регулюють суспільні відносини у галузі охорони здоров'я.

Стаття 2. Міжнародні договори України в галузі охорони здоров'я

     Якщо міжнародним договором,  в  якому  бере  участь  Україна, встановлено інші правила, ніж ті,  що  передбачені  законодавством України  про  охорону  здоров'я,   то    застосовуються    правила міжнародного договору.

Стаття 3. Поняття і терміни, що вживаються в законодавстві про охорону здоров'я

     У цих  Основах  та  інших  актах  законодавства  про  охорону здоров'я основні поняття мають  таке  значення:

     здоров'я - стан повного фізичного,  душевного  і  соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів;

     охорона  здоров'я  -  система   заходів,    спрямованих    на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних  і  психологічних функцій,  оптимальної  працездатності  та  соціальної   активності людини  при  максимальній  біологічно   можливій    індивідуальній тривалості життя;

     заклади  охорони  здоров'я  -  підприємства,   установи    та організації, завданням яких є  забезпечення  різноманітних  потреб населення  в    галузі    охорони    здоров'я    шляхом    подання медико-санітарної    допомоги,    включаючи    широкий      спектр профілактичних  і  лікувальних  заходів  або   послуг    медичного характеру, а також виконання інших функцій на  основі  професійної діяльності медичних працівників;

     медико-санітарна допомога  -  комплекс  спеціальних  заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров'я, підвищення санітарної культури, запобігання  захворюванням  та  інвалідності,  на  ранню діагностику,  допомогу  особам    з    гострими    і    хронічними захворюваннями та реабілітацію хворих та інвалідів.

     Зміст інших понять  і  термінів  визначається  законодавством України та спеціальними словниками понять і  термінів  Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Стаття 4. Основні принципи охорони здоров'я

     Основними принципами охорони здоров'я в Україні  є:

  • визнання охорони здоров'я  пріоритетним  напрямом  діяльності суспільства і держави, одним  з  головних  чинників  виживання  та розвитку народу України; 
  • дотримання прав  і  свобод  людини  і  громадянина  в  галузі охорони здоров'я  та  забезпечення  пов'язаних  з  ними  державних гарантій;
  • гуманістична    спрямованість,    забезпечення     пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або  індивідуальними  інтересами,  підвищений    медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення;
  • рівноправність громадян,  демократизм  і  загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в галузі охорони здоров'я;
  • відповідність завданням  і  рівню  соціально-економічного  та культурного        розвитку        суспільства,            наукова обгрунтованість, матеріально-технічна і фінансова забезпеченість;
  •  орієнтація  на  сучасні  стандарти  здоров'я   та    медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень  із  світовим досвідом в галузі охорони здоров'я;
  • попереджувально-профілактичний    характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров'я;     багатоукладність    економіки    охорони    здоров'я і  багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій  з демонополізацією та заохоченням підприємництва і конкуренції;
  • децентралізація    державного     управління, розвиток самоврядування  закладів  та  самостійності  працівників   охорони здоров'я на правовій і договірній основі.

Стаття 5. Охорона здоров'я - загальний обов'язок  суспільства  та  держави

     Державні,  громадські  або   інші    органи,    підприємства, установи, організації, посадові  особи  та  громадяни  зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній  діяльності, не завдавати шкоди здоров'ю населення  і  окремих  осіб,  у  межах своєї  компетенції  подавати  допомогу  хворим,    інвалідам    та потерпілим від нещасних випадків, сприяти  працівникам  органів  і закладів охорони здоров'я в  їх  діяльності,  а  також  виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я.


весь закон на моем сайте

Добавить комментарий
  • Проверка на человечность:
    подвиньте ползунок в серую зону
    Нравится

    Магазин натуральной продукции от компании Vision

    Добавить в Facebook
    Добавить в ВКонтакте
    Добавить в Twitter
    Добавить в Одноклассники
    Поделиться в Мой КругДобавить в Mail.ru
    Опубликовать в Blogger.com
    Опубликовать в LiveJournal